У рамках проведення робочої наради співробітників УНМК «Університетська клініка» ХНМУ, що відбулася 3 лютого 2016 року за участю викладачів Національного фармацевтичного університету (НФаУ), було оголошено результати аналітичної роботи, проведеної співробітниками кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації.
Доцент кафедри КФКФ НФаУ Ольга Тарасенко представила результати пілотного проекту «Клініко-фармацевтичний аналіз медичних карт стаціонарного хворого», здійсненого клінічними фармакологами та клінічними фармацевтами на базі УНМК «Університетська клініка» ХНМУ. Загалом було опрацьовано 20 медичних карт. Історії хвороби пацієнтів надані відділеннями: неврології; соматичної патології; ендокринної патології та метаболічних розладів; малоінвазивних технологій та серцево-судинної хірургії.
Аналіз проводився за такими критеріями:
наявність поліпрагмазії (одночасне (нерідко необґрунтоване) вживання кількох, а іноді й кількох десятків виписаних ліків);
раціональність призначень (у тому числі відповідність показанням/протипоказанням);
взаємодія призначених лікарських засобів (ЛП) (нераціональна комбінація/несумісність);
оцінка дозування/режиму введення ЛЗ, у тому числі при індивідуальних особливостях (вік, тяжкість стану, ускладнення);
ефективність методів контролю безпеки терапії, що проводиться.
За результатами проведеного аналізу з’ясувалося, що кількість призначених препаратів коливалася від 6 до 17. Найбільший відсоток (45% від загальної кількості) склали медкарти, у яких виявили призначення від 9 до 11 ЛЗ. У 30% випадків лист призначення містив від 6 до 8 ЛП. 12 – 14 ЛП включали 20% аналізованих карт. Найбільше ЛП (від 15 до 17) було зазначено в 5 % призначень. Що призводить до висновку, що поліпрагмазія у вітчизняних лікувально-профілактичних закладах – очевидна.
Поліпрагмазія спостерігалася у 100% випадків. Кількість препаратів у листах призначення коливалася від 6 до 17. Число препаратів, що призначаються, залежало не тільки від тяжкості стану, супутніх захворювань хворого, але і від настороженості лікаря і самого пацієнта. Лікарі схилялися до поліпрагмазії, прагнучи вилікувати відразу всі наявні у пацієнта хвороби, а заразом запобігти всім можливим ускладненням. А досить багато пацієнтів любить лікарів, які призначають багато препаратів. Найчастіше є хибна особливість у психології взаємин лікар – пацієнт: «Не призначив ліки – поганий лікар».
За раціональністю призначень аналіз показав, що лікарські препарати прописувалися необґрунтовано у 39 випадках із 50. Чотирьом пацієнтам було призначено застарілі ЛП. В інших чотирьох медкартах було виявлено, що препарати призначалися пацієнтам, незважаючи на наявність протипоказань. У трьох історіях хвороби було відзначено дублювання ЛП. Одна медкарта містила призначення ЛП, який відповідали стандартам раціональності у межах групи.
У 1 аркуші спостерігався неправильний вибір препарату у межах фармакотерапевтичної групи. У 4 випадках не було враховано протипоказання до застосування препаратів. У 3 аркушах був дубляж препаратів. У 4 аркушах – препарати застарілі та без доказової бази.
Загалом нераціональні комбінації ЛП були зафіксовані у 11 випадках. Взаємодія ЛП призводила до підвищення ризику розвитку побічних ефектів терапії.
Також клініко-фармацевтичний аналіз показав, що лікарі були неуважними при призначенні ЛП та порушили дозування медпрепаратів у двох випадках. Ще у двох випадках було порушено режим введення ЛП.
За критерієм ефективність методів контролю безпеки терапії, що проводиться, була визнана необхідність проведення терапевтичного лікарського моніторингу в двох історіях хвороби. І лише в одному випадку було проведено корекцію дози ЛП відповідно до рівня швидкості клубочкової фільтрації (СКФ) пацієнта.
Контроль безпеки терапії в цілому проводився лікарями та включав як клінічні, так і параклінічні критерії оцінки. Хочеться відзначити, що у 1 пацієнта було проведено корекцію терапії на підставі розрахованого СКФ та ступеня фіброзу печінки. Однак, у 2 випадках комбінація препаратів, що застосовується, вимагала проведення лікарського моніторингу з метою профілактики розвитку побічних ефектів.
Також аналіз показав, що було порушено стандарти призначення ЛП у рекомендаціях, наданих пацієнтам під час виписки зі стаціонару. В одній історії хвороби було рекомендовано нераціональну комбінацію медпрепаратів, що підвищує ризик розвитку побічних ефектів. Трьом пацієнтам надали необґрунтовані рекомендації. А у п’яти випадках у медкартах хворих значився один ЛП, а при виписці його поміняли на зовсім інший, що порушувало загалом послідовність лікування та не гарантувало очікуваного результату лікування. У разі рекомендації були неповними, т.к. були відсутні деякі з необхідних ЛП.
Учасники робочої наради визнали, що результати клініко-фармацевтичного аналізу далеко не втішні. Але висловили сподівання, що пілотний проект стане початком цілої низки досліджень, які допоможуть виявити невідповідності у призначенні лікарських препаратів та зменшать ризики для пацієнтів. Співробітники НФаУ і «Університетської клініки» впевнені в тому, що результати проведеного аналізу послужать поштовхом для перегляду інших історій хвороб, що дозволить уникнути більшості помилок, що допускаються.
